джерела даних

n (pl від datum) вихідні дані, факти

- adequate data відповідні дані

- adjusted data оброблені дані, скоректовані дані

- aggregated data сукупні дані, дані в цілому

- annual sample data щорічні вибіркові дані

- available data наявні дані

- basic data вихідні/ основні дані

- complete data повні дані

- conflicting data суперечливі дані

- continuous comparable data дані, що постійно порівнюються

- crude data приблизні/ неточні дані

- data assembling problem проблема збору даних

- data deficiencies недостатні (вихідні) дані

- data difficulties труднощі із отриманням даних

- data processing обробка інформації

- data processing technique електронна обчислювальна машина

- detailed data деталізовані/ докладні дані

- discrepant data дані, що не збігаються

- economic data економічні дані

- empirical data емпіричні дані

- experimental data експериментальні дані

- final data кінцеві/ остаточні дані

- fragmentary data уривчасті дані

- higher-quality data високоякісні дані

- historical data дані за минулий період

- inadequate data неповноцінні дані

- limitations data обмеження, передбачені досягнутими даними

- limited data обмежені дані

- long-term data дані за тривалий період

- meaningful empirical data важливі емпіричні дані

- necessary data необхідні дані

- observed data дані спостерігачів

- official data офіційні дані

- past data дані за минулі роки

- pertinent data необхідні дані; дані, що вимагаються

- primary data початкові дані

- provisional data попередні дані

- published data опубліковані дані

- raw data первинні/ необроблені дані

- recorded data дані, що публікуються/ повідомляються

- reliable data надійні дані

- represented data наведені дані

- summary data зведені дані

- supplementary data додаткові дані

- supporting data ілюстративний матеріал

- underlying data дані, що лежать в основі рішення/ висновку тощо

- unofficial data неофіційні дані

- data for study матеріал дослідження

- abundance of data велика кількість даних, надмірність даних

- appraisal of data оцінка даних

- comprehensive set of data вичерпний набір даних

- continuity of data дані, що безперервно надходять

- detail of the data деталізація даних

- gap in the data прогалина в даних

- inadequacy of data недостатня надійність даних

- organising of data систематизація даних

- original sources of data першоджерело даних

- sources of data джерела даних

- to compare data порівнювати дані

- to exchange data обмінюватись даними

- to increase the usefulness of data підвищити ефективність/ корисність даних

- to interpret data тлумачити дані

- to supply data повідомляти/ передавати дані

- to update the agreed data переглянути погоджені дані з точки зору внесення в них останніх відомостей; узгодження даних відповідно до поточного моменту

- collection and processing of data збір і обробка даних

ЕМПІРИЗМ ( від грецьк. έμπειρία - досвід) - філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Досвід розглядається передусім як чуттєве пізнання, що виникає через взаємодію органів чуття із зовнішніми речами (зовнішній досвід), хоча більшість філософів - прибічників Е. - визнають важливість і досвіду внутрішнього, тобто усвідомлення душевних станів суб'єкта пізнання в акті інтроспекції (рефлексії). Близькі до Е., але не тотожні йому, два напрями у філософії: прагматизм і логічний Е. Незважаючи на те що обидва напрями ґрунтуються на Е., вони мають також власні, відмінні від нього філософські підходи. Елементи філософії Е., зокрема емпіричні пояснення процесу формування понять, пронизують всю історію філософської думки, починаючи від Античності. Але як цілісна гносеологічна концепція Е. сформувався у культурі Нового часу. Гассенді - франц. християнський мислитель XVII ст. - відродив емпіричне вчення Епікура. Але найвідомішим прибічником Е. в філософії цього періоду був англ. філософ Ф. Бекон. Центральною в його філософії була проблема наукового методу, який він розглядав як метод виведення теоретичних принципів (аксіом) із чуттєвого досвіду. Досвід трактується Ф. Беконом не як просте чуттєве споглядання, а як науковий експеримент, що має систематичний і цілеспрямований характер. На думку Ф. Бекона, дані досвіду ведуть до необхідного результату лише за умови їх раціональної обробки. Методом аналізу та узагальнення емпіричних даних він вважав наукову індукцію. Матеріаліст і номіналіст XVII ст. Гоббс поєднав крайній Е. у тлумаченні походження понять (які розглядав як результат фізичної дії зовнішніх речей на тілесні органи відчуттів) з раціоналізмом щодо знань. Для нього все достеменне знання має апріорний характер, оскільки воно на кшталт геометричних теорем є точним висновком із попередніх дефініцій. Найвпливовішу форму Е. в новій філософії створив Локк. У праці "Нариси про людський розум" він доводив, що всі знання походять із відчуттів або рефлексії. Спростовуючи теорію вроджених ідей, він розглядав стан свідомості немовляти як чисту дошку (tabula rasa). Аналізуючи джерела виникнення ідей, Локк прагнув показати, яким чином прості ідеї, що виникають у зовнішньому і внутрішньому досвіді, об'єднуються у складні. Головні способи утворення складних ідей, за Локком, - це поєднання, порівняння, абстрагування й узагальнення. Подальша еволюція британського Е. полягала у послідовному дотриманні цього принципу і звільненні філософії від залишків метафізики. Так, Берклі, виходячи багато в чому із теорії пізнання Локка, надав їй більш переконливого ідеалістичного характеру. Він попередньо накреслив лінію, яка зрештою привела до феноменалізму - погляду, згідно з яким реальність поза нашими відчуттями є "ніщо". Важливий крок у цьому напрямі було зроблено також Г'юмом. У Франції, завдяки зусиллям таких філософів, як Вольтер, Кондильяк, Гельвецій, Е. Локка став підґрунтям сенсуалізму, в межах якого всі складові духовного життя людини пояснюються через чуттєвий досвід. Послідовним прихильником Е. в англ. філософії XIX ст. був Дж. С. Мілль. Він дотримувався думки, що всі знання., в т.ч. математичні, мають емпіричне походження і спираються на метод індукції. Такий підхід характерний також для Спенсера, хоч він пропонував також пояснення іншого типу, зокрема щодо людських переконань. Останні, вважав він, значною мірою ґрунтуються на успадкуванні від попередніх поколінь. Точку зору радикального Е. в філософії науки обстоювали відомі математики та основоположники філософії сучасної фізики Кліффорд та Пірсон. У філософії XX ст. найвідоміший представник Е. - британський філософ і логік Рассел, який, наслідуючи Г'юма, вважав, що завданням філософії є аналіз усіх понять у термінах, які можуть бути безпосередньо віднесені до чуттєвих вражень. Теорії, обґрунтовані Расселом, а також Вітгениїтайном, сприяли розробці варіанта логічного позитивізму нім. філософом Карнапом. Е., характерний для логічного позитивізму в цілому, виразно виявився у такому фундаментальному принципі, як> принцип верифікації.